Податкові та юридичні новини України (20.10.2026)

Команда Forvis Mazars підготувала для вас список останніх змін у законодавстві України.

Нижче ви дізнаєтеся про наступні новини:

 

Нові рівні повітряних тривог: що робити бізнесу

Постановою КМУ від 4 вересня 2026 року № 1092 Уряд запровадив диференційований підхід до реагування на повітряні загрози.

МВС також надало практичні роз’яснення щодо застосування нових правил та щодо умов продовження роботи бізнесу під час повітряної тривоги.

Ключові аспекти:

  • передбачено два рівні загрози: червоний і жовтий;
  • за червоного рівня робота зупиняється, а працівники та відвідувачі мають перейти до укриття;
  • з огляду на поточну редакцію постанови та роз’яснення МВС до неї під час жовтого рівня загрози бізнес може:
    • провадити діяльність у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де наявні захисні споруди, тимчасові або постійні укриття для персоналу та відвідувачів, або в приміщеннях, будівлях чи спорудах, які є спорудами подвійного призначення чи у складі яких наявний безпечний простір;
    • у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях, де відсутнє тимчасове або постійне укриття, провадити діяльність за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше ніж протягом трьох місяців із дня набрання чинності цією постановою.
      • таким чином, наведені положення не повністю узгоджуються між собою:
        • перше передбачає можливість роботи бізнесу за наявності захисної споруди, тимчасового чи постійного укриття, у споруді подвійного призначення або в будівлі з безпечним простором;
        • тоді як інше лише тимчасово дозволяє працювати без укриття за умови погодження з трудовим колективом.
      • тож вимоги до продовження роботи під час жовтого рівня загрози потребують додаткових роз’яснень.
  • запроваджено нове поняття «безпечний простір» – це найбільш захищена зона всередині будівлі, яка має бути спеціально визначена та облаштована на підставі відповідних розрахунків. Водночас порядок визначення, облаштування та документального підтвердження таких просторів потребує ухвалення додаткової постанови, розробленої МВС спільно з ДСНС, що наразі перебуває на розгляді в Уряді;
  • у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити доведення такого сигналу до персоналу та відвідувачів. Перебування відвідувачів у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях таких суб’єктів господарювання здійснюється на власний розсуд відвідувачів.

Джерело: Постанова Уряду від 4 вересня 2026 року № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу»; Офіційні роз’яснення, надані МВС до Постанови Уряду від 4 вересня 2026 № 1092.

 

Нові правила оподаткування поштових відправлень та е-комерції

Парламент ухвалив у цілому законопроєкт № 15460, який передбачає приведення правил оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень у відповідність до стандартів Європейського Союзу. Законопроєкт є частиною пакета змін, спрямованих на реформування оподаткування електронної торгівлі та дистанційного продажу товарів в Україні.

Ключові аспекти:

  • запроваджуються спеціальні правила нарахування та сплати ПДВ під час дистанційного продажу товарів, зокрема визначаються особливості застосування валютного курсу до таких операцій;
  • встановлюються нові правила митного контролю та декларування товарів, що надходять у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;
  • визначається момент виникнення обов’язку зі сплати митних платежів щодо товарів, придбаних через електронні платформи;
  • до осіб, відповідальних за сплату митних платежів і ПДВ, віднесено підприємства електронного інтерфейсу (маркетплейси), їхніх посередників та інших визначених учасників електронної торгівлі;
  • передбачено спеціальний порядок адміністрування ПДВ для операцій з дистанційного продажу товарів;
  • встановлюються вимоги щодо обліку та реєстрації електронних платформ-нерезидентів, їхніх посередників і резидентних операторів електронної торгівлі;
  • окремо врегульовано порядок митного оформлення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 150 євро та які пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях;
  • вводиться перехідний період, протягом якого оператори поштового зв’язку, експрес-перевізники та електронні платформи звільнятимуться від адміністративної відповідальності за несвоєчасну або неповну сплату ПДВ щодо відправлень вартістю до 150 євро за умови повної сплати податку;
  • на практиці це означає перехід до європейської моделі оподаткування електронної комерції, за якої значна частина обов’язків щодо нарахування та сплати ПДВ покладається на електронні торговельні платформи та посередників, а контроль за дрібними міжнародними відправленнями стане більш автоматизованим.

Джерело: Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

 

Мінагрополітики оновило галузеві критерії

З 18 жовтня 2026 року набрав чинності наказ Мінагрополітики від 2 вересня 2026 року № 11, яким затверджено нові критерії визначення підприємств, установ та організацій, що мають важливе значення для галузей національної економіки у сферах, віднесених до компетенції Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Ключові аспекти:

  • зменшено мінімальну площу сільськогосподарських угідь, необхідну для відповідності критеріям, з 1 000 га до 200 га;
  • зменшено мінімальний розмір річного чистого доходу, необхідний для відповідності критеріям, з 40 млн грн до 20 млн грн.

Джерело: Наказ Мінагрополітики від 2 вересня 2026 року № 11 «Про затвердження Критеріїв визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки у сферах, що належать до компетенції Міністерства аграрної політики та продовольства України в особливий період».

 

ЗЕД для агробізнесу: уточнено можливість продовження строків розрахунків 

3 вересня 2026 року Уряд змінив порядок, відповідно до якого Мінекономіки видає висновки про продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами щодо товарів за визначеними кодами УКТ ЗЕД, зокрема окремих зернових та олійних культур, рослинних олій і продуктів їх переробки.

Ключові аспекти:

  • зміни стосуються операцій з окремими видами аграрної продукції, зокрема зернових та олійних культур, рослинної олії й окремих продуктів їх переробки;
  • для відповідних зовнішньоекономічних договорів передбачено можливість отримання висновку Мінекономіки про продовження граничного строку розрахунків;
  • строк може бути продовжено не більш як на 180 днів;
  • йдеться не про автоматичне збільшення строку розрахунків для всіх експортерів, а про можливість його продовження на підставі відповідного висновку Мінекономіки;
  • спеціальні правила діють протягом воєнного стану.

Джерело: Постанова Уряду від 3 вересня 2026 року № 1086 «Про внесення змін до Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком».

 

Розширено перелік майна, за пошкодження якого внаслідок війни можна отримати компенсацію

Постановою Уряду від 17 вересня 2026 року № 1157 розширено перелік майна, за пошкодження якого суб’єкти господарювання можуть отримати часткову компенсацію, а також уточнено механізм компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Постанова набрала чинності 22 вересня 2026 року, крім окремих положень, які набудуть чинності через 30 днів із дня її опублікування.

Ключові аспекти:

  • до переліку майна, за яке може надаватися компенсація, додано:
    • пальне розпорядників акцизних складів;
    • транспортні засоби для перевезення або зберігання пального;
    • сільськогосподарську техніку;
    • вантажні автомобілі та причепи з технічно допустимою максимальною масою понад 7,5 тонни.
  • компенсація поширюється на рухоме майно, пошкоджене під час транзиту через території підвищеного ризику;
  • до переліку територій підвищеного ризику включено місто Київ і Київську область;
  • максимальний розмір річної компенсації страхової премії збільшено до 5 млн грн;
  • компенсацію страхових премій поширено на орендоване майно;
  • уточнено перелік документів, що можуть підтверджувати факт пошкодження майна: документи про право власності, витяг з ЄРДР, документи ДСНС, Національної поліції або СБУ, а також оцінка збитків.

Джерело: Постанова Уряду від 17 вересня 2026 року № 1157  «Про внесення змін до Порядку надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків». 

 

НБУ підвищив облікову ставку до 16%

Рішенням Правління НБУ від 17 вересня 2026 року № 313-рш облікову ставку підвищено з 15,5% до 16% річних. Нова ставка застосовується з 18 вересня 2026 року.

Джерело: Офіційна новина Національного банку України.

 

Платежі з-за кордону: розширено можливості для українського бізнесу

З 17 вересня 2026 року набрала чинності постанова НБУ № 105, якою розширено перелік валютних операцій, що можуть здійснюватися через небанківських надавачів платіжних послуг.

Ключові аспекти:

  • українські юридичні особи та фізичні особи – підприємці можуть отримувати від фізичних осіб – нерезидентів оплату за товари, роботи та послуги через небанківських надавачів платіжних послуг із зарахуванням коштів на гривневі платіжні рахунки (ліміт – 200 тис. грн в еквіваленті на місяць);
  • на такі рахунки може зараховуватися гривневий еквівалент коштів в іноземній валюті, отриманих з-за кордону через міжнародні платіжні системи (зокрема, через SWIFT, а також міжнародні карткові платіжні системи, як-от Visa та Mastercard);
  • зміни застосовуються лише до операцій через небанківських надавачів платіжних послуг та не скасовують інших валютних обмежень для бізнесу (зокрема, обмеження, передбачені постановою НБУ № 18, продовжують діяти).

Джерело: Постанова НБУ від 15 вересня 2026 року № 105 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18».

 

Defence City: оренда державного та комунального майна без аукціону

28 вересня 2026 року набрали чинності зміни, якими Уряд розширив механізм передачі майна оборонним підприємствам без аукціону.

Ключові аспекти:

  • право поширено на резидентів Defense City, виробників безпілотних систем, засобів РЕБ і засобів пасивної протидії технічним розвідкам;
  • достатньо відповідати одному з чотирьох передбачених критеріїв, а не всім одночасно;
  • механізм охоплює не лише державне, а й комунальне майно;
  • для комунального майна органам місцевого самоврядування рекомендовано встановлювати орендну плату на рівні 8 % від оціночної вартості на рік;
  • для отримання майна підприємство подає орендодавцю письмову заяву про включення об’єкта до переліку майна, що може передаватися в оренду без аукціону, а також документи, які підтверджують відповідність щонайменше одному з установлених критеріїв.

Джерело: Постанова Уряду від 9 вересня 2026 року № 1149 «Про внесення змін до пункту 13-4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634».

Наші експерти:

Rectangle 1208.png
таня левківська 1000_1000.png
Rectangle 1209.png
Денис Шендрик, 
партнер, лідер податкової 
та юридичної практик
Тетяна Левківська, 
лідерка юридичної практики
Каріна Кірова, 
лідерка податкової практики