Огляд податкового законодавства в Центральній та Східній Європі
Дослідження виявило тенденцію щодо зниження податку на прибуток і збільшення ставок ПДВ в Центрально-Східному європейському регіоні. Так, докризові часи в основному характеризувалися податковою конкуренцією між країнами регіону. Однак за останні кілька років більшість країн зосередились на створенні такої системи оподаткування, яка дозволяє знизити бюджетний дефіцит, забезпечуючи в той же час оптимальний інвестиційний клімат, говориться в огляді.
У відповідь на тиск з боку ЄС, дефіцит бюджету в країнах-членах ЄС в середньому знизився, у порівнянні з 2013 роком. Досліджувані країни дотримуються розробленим раніше стратегіям, при цьому, в 2014 році жодна з них не реалізувала і не планує структурні зміни своїх систем оподаткування, використовуючи змішаний підхід – поєднання податку на прибуток та непрямих податків.
Деякі країни ЄС, в тому числі Угорщина й Румунія, вирішили знизити податок на прибуток, збільшивши при цьому непрямі податки, як спосіб виходу з кризи. Словаччина ж, навпаки, обрала інший підхід і замість збільшення непрямих податків встановила більш високі ставки податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток. З країн, які в спробі пом'якшити фінансові проблеми збільшили ставки ПДВ, Хорватія і Сербія підвищили пільгові тарифи, Словенія і Чорногорія підвищили верхню ставку податку, але жодна з 15 країн не скоротила ставки ПДВ в цілому. Так, в Угорщині діє найвища ставка ПДВ - 27%, що набагато вище середньої ставки по регіону - 21%. Щодо податку на прибуток, Греція має найвищу ставку - 26%. Найнижчий же податок на прибуток платять компанії в Чорногорії - всього 9%, в той час як середній рівень по регіону становить 17%. При загальній тенденції збільшення ПДВ більшість змін, ініційованих країнами Центральної та Східної Європи в 2014 році, були направлені на зменшення податку на прибуток.
В Україні на сьогоднішній день ставки податку на прибуток і ПДВ становлять 18% і 20% відповідно. Дані ставки зафіксовані на 2014 рік і не підлягають зниженню в майбутньому, як це було раніше передбачено Податковим кодексом України (поступове зниження ставок податку на прибуток та податку на додану вартість до 16% і 17% відповідно).
З точки зору оцінки інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності країни вкрай важливо також проаналізувати всі витрати, пов'язані з оплатою праці. У кожній країні різні рівні доходів і відповідно різні податкові пільги, що в підсумку впливає на загальну картину податкового клімату країни, а тому їх також необхідно враховувати при порівняльному аналізі. В Україні, наприклад, цього року була введена прогресивна шкала ставок на деякі доходи фізичних осіб (15, 20 і 25%). При цьому, заробітна плата, як і раніше, оподатковується за ставками 15% і 17%.
У відповідь на кризу, багато країн впровадили так звані кризові податки. Угорщина виступила, можна сказати, зразком для наслідування в цьому зв'язку, втановивши галузеві кризові податки. Згодом за її прикладом пішли Румунія і Словаччина. Хоча дана міра спочатку передбачалася як тимчасова, вона має всі шанси закріпитися і в майбутньому стати невід'ємною частиною національних систем оподаткування цих країн. Український уряд, в свою чергу, висловив намір скоротити до 2016 року кількість податків і зборів з 22 до 10, залишивши при цьому тільки ПДВ, податок на прибуток, єдиний соціальний внесок, і акцизи.
Хоча порівняння різних систем оподаткування є одним з основних пунктів для бізнесу при прийнятті важливих стратегічних рішень, не варто забувати й про інші фактори, які відіграють важливу роль в оцінці інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності країни. На прибутковість інвестицій в довгостроковій перспективі та настрій інвесторів в цілому свій вплив мають теж фактори, що побічно впливають на оподаткування, а також рівень глобальної довіри до ринку. Про це важливо пам'ятати як бізнесу при ухваленні рішення про вихід на ринок тієї чи іншої країни або розробці загальної стратегії роботи, так і країнам при внесенні будь-яких змін до податкового законодавства з метою поліпшення своєї конкурентноздатності та привабливості для інвесторів.
