Стратегічна стійкість банківського сектору в країнах ЦСЄ: огляд 2025

Завантажити дослідження

Дослідження було підготовлене спільно з EMIS – провідним провайдером аналітичних матеріалів і досліджень для різних галузей та країн. Ґрунтовний аналіз показує, як банки країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) змогли поєднати прибутковість, високий рівень капіталізації та стрімку цифровізацію, ставши важливими гравцями на фінансовому ринку Європи.

Охоплюючи шість ключових ринків – Хорватію, Чехію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину – у дослідженні наведено комплексний огляд еволюції банківського сектору крізь призму даних, регуляторних змін і тенденцій цифрової трансформації. У звіті також підкреслено, як регіон ЦСЄ пройшов через один із найтурбулентніших інфляційних періодів за останні десятиліття.

«Банківський сектор країн Центральної та Східної Європи пройшов шлях від наздоганяючого розвитку до лідерства. Завдяки високій прибутковості, виваженому нагляду та чіткому фокусу на цифрову й регуляторну трансформацію банки нашого регіону демонструють, що стратегічна стійкість – це не просто концепція, а вимірювана конкурентна перевага», – Małgorzata Pek, партнерка та керівниця напряму фінансових послуг, Forvis Mazars у регіоні ЦСЄ.

«Глобальна фрагментація підходів до штучного інтелекту, цифрових фінансів і управління ризиками третіх сторін матиме суттєвий вплив на цифрову трансформацію. Банки, які заздалегідь передбачать ці зміни та почнуть адаптацію раніше за інших, стануть лідерами. Це означає необхідність вибудовувати прозорість, стійкість і надійну систему управління ШІ, водночас залишаючись у межах європейських регуляторних вимог та посилюючи технологічні й ризик-менеджмент спроможності», – Eric Cloutier, лідер напряму банківського регулювання Групи та керівник Глобального регуляторного центру фінансових послуг (RegCentre), Forvis Mazars. 

Стійкі результати в умовах нестабільності
Попри економічну волатильність, банки країн Центральної та Східної Європи залишаються одними з найбільш стійких у Європі. У звіті зазначається, що таких результатів вдалося досягти завдяки ефективному пруденційному нагляду, консервативній політиці формування капітальних буферів та дедалі зрілішій регуляторній культурі в регіоні. Сукупно ці чинники дали змогу банкам пройти через післяпандемічні інфляційні шоки та глобальну невизначеність, зберігаючи стабільні траєкторії сталого зростання.

Цифрова трансформація
Впровадження штучного інтелекту, no-code платформ і гібридних хмарних рішень стало ключовим елементом операційних стратегій банків. Провідні установи активно інвестують в автоматизацію та інновації, засновані на аналізі даних. Це є яскравим свідченням масштабної хвилі цифрової трансформації, яка змінює банківський сектор країн ЦСЄ.

Сек’юритизація та ефективність використання капіталу
Окрім цифрової трансформації, дослідження показує, як сек’юритизація поступово переходить від формального регуляторного інструменту до одного з ключових драйверів розвитку бізнесу. Банки країн ЦСЄ дедалі активніше долучаються до цього процесу через угоди, зокрема в Польщі, Чехії, Словаччині та Болгарії.

Перспективи на майбутнє
Дивлячись у майбутнє, у звіті окреслено нові пріоритети наглядових органів, які визначатимуть підходи банків до планування та реагування на виклики. Серед них – кліматичні й геополітичні ризики, принципи ESG, а також інші очікувані регуляторні та операційні виклики.