Новий Трудовий кодекс: до яких змін готуватися бізнесу (частина 2)

2026 рік Кабінет Міністрів України розпочав з проєкту Трудового кодексу України, який має замінити звичний та досконало вивчений поколіннями Кодекс законів про працю України (КЗпП).

Проєкт Трудового кодексу України (№ 14386) було зареєстровано 15 січня 2026 року. Він пропонує системні зміни у сфері трудових відносин з орієнтиром на стандарти ЄС та посилений захист працівників. Очікується, що у разі прийняття Трудовий кодекс запрацює через шість місяців після закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Щоб допомогти вам розібратися та підготуватися до змін, які передбачає Проєкт, наша команда підготувала огляд ключових положень, а також перелік потенційних ризиків для бізнесу та рекомендації щодо того, як їх уникнути.

Ми публікуємо огляд у двох частинах. У першій частині розповідали про ключові зміни, що стосуються трудових договорів, відпусток та цифровізації кадрових процедур — пропонуємо ознайомитися.

У цій частині поговоримо про правила ризупинення трудових договорів, репатріації працівників з-за кордону, та оновлення щодо виплат заробітної плати.
 

Призупинення трудових договорів

Нові правила роблять призупинення чітко регламентованим та обмеженим в часі інструментом, що захищає працівників від затягування призупинення, але також змушує роботодавців активніше планувати кадрові рішення.

Ключові зміни:

1. Встановлюється граничний строк: не більше 90 календарних днів.

Призупинення за ініціативою однієї сторони (працівника або роботодавця) може тривати сукупно не більше ніж 90 днів за весь період воєнного стану (включаючи всі продовження). Це не 90 днів одним наказом — це загальний ліміт.

2. Накази на строк понад 90 днів втрачають чинність автоматично.

3. Після 90 днів трудовий договір автоматично відновлюється.

Поновлюються всі права й обов’язки:

  • працівник має приступити до роботи;
  • роботодавець повинен надати роботу, платити зарплату, нараховувати та сплачувати ЄСВ.

4. Продовження понад 90 днів можливе тільки за взаємною згодою.

Можливе оформлення нового наказу та виключно на підставі заяви працівника.

5. При неможливості виконання роботи після відновлення трудовий договір припиняється.

Підстави:

  • угода сторін;
  • власне бажання;
  • закінчення строкового договору;
  • відмова від переведення;
  • відсутність понад 4 місяці;
  • скорочення;
  • неможливість забезпечити роботою через знищення майна / бойові дії.

 
❗Що це означає для роботодавця:

  1. Роботодавець більше не зможе видавати накази «до завершення воєнного стану», необхідно контролювати сумарні 90 днів призупинення.
  2. Після 90 днів потрібно обрати правомірну модель:
    • відновити роботу;
    • домовитися про продовження;
    • припинити трудові відносини.
  3. Інформування працівника є обов’язковим.
  4. Роботодавець зобов’язаний заздалегідь планувати роботу з персоналом, щоб визначити подальші дії після закінчення 90-денного строку призупинення.

🟢Позитивні наслідки змін:

✓ Зменшується ризик трудових спорів щодо безстрокових призупинень.

✓ Спрощення управління персоналом: зрозумілі правила 90 днів.

✓ Можливість припинення договору у разі неможливості виконання роботи після відновлення.

🟠Негативні наслідки:

✗ Втрачається можливість призупинення дії трудового договору на весь період військового стану.

✗ Зростає адміністративне навантаження (контроль строків, нові накази).

✗ Обов’язок заздалегідь планувати кадрові рішення.


❗Що це означає для працівника:

Працівник отримає захист від безстрокових призупинень.

  1. Автоматичне поновлення прав через 90 днів:
    • право приступити до роботи;
    • право на оплату праці, ЄСВ (нарахування страхового стажу);
    • право на відновлення фактичних умов праці.
  2. Можливість відмовитися від продовження призупинення.
  3. Ризики припинення договору.

🟢Позитивні наслідки змін:

✓ Забезпечені гарантії, що призупинення не буде безстроковим.

✓ Автоматичне поновлення всіх трудових прав після 90 днів.

✓ Можливість відмовитися від продовження призупинення.

🟠Негативні наслідки:

✗ Якщо працівник фізично не може повернутися (окупація, бойові дії), це може призвести до припинення трудового договору.

✗ Після поновлення працівник зобов’язаний вийти на роботу, інакше можливі наслідки (звільнення).

 

Репатріації працівників з-за кордону

Усі питання повернення з-за кордону продовжують регулюватися загальними нормами трудового права та спеціальними законами (воєнний стан, мобілізація, соціальний захист).

Водночас проєкт Трудового кодексу передбачає певні нововведення:

  • Заплановано створення платформ для пошуку роботи, оцінки навичок та перекваліфікації українців, які перебувають за кордоном, ще до повернення.
  • Приведення трудового законодавства у відповідність до норм ЄС та МОП для забезпечення рівних прав та прозорих умов праці.


❗Що це означає для роботодавця:

  1. Роботодавець не має жодного обов'язку забезпечувати репатріацію працівника.
  2. Немає вимоги зберігати робоче місце для працівника, який перебуває за кордоном (за винятком військової служби, але це регулюється іншими законами).
  3. Немає особливого порядку поновлення після повернення з-за кордону.

🟢Позитивні наслідки змін:

✓ Коло обов’язків не збільшується.

✓ Відсутність нових бюрократичних процедур.

✓ Повна свобода вирішувати кадрові питання за загальними правилами.

🟠Негативні наслідки:

✗ Відсутність чітких норм може створювати правову невизначеність у випадках, коли працівник тривалий час перебуває за кордоном.

✗ Більші ризики спорів у ситуаціях, коли працівник стверджує, що перебував у вимушеній еміграції.


❗Що це означає для працівника:

  1. Немає спеціальної гарантії збереження місця у разі перебування за кордоном.
  2. Немає процедури адаптації чи повернення на роботу після репатріації.
  3. Повернення працівника регулюється загальними нормами:
    • про вихід на роботу;
    • про зміну умов договору;
    • про припинення, якщо зобов’язання не можуть виконуватися.
  4. Працівник не отримує:
    • додаткових трудових гарантій;
    • особливих прав при поверненні;
    • компенсацій або соціальних механізмів для репатріації.

🟢Позитивні наслідки змін:

✓ Відсутність спеціальних норм означає, що не вводяться нові обмеження.

✓ Повернення до роботи можливе за стандартною процедурою (заява / вихід на роботу).

🟠Негативні наслідки:

✗ Жодних гарантій збереження місця роботи під час перебування за кордоном.

✗ Немає механізму «повернення» чи «автоматичного поновлення» після репатріації.

✗ Уразливість перед звільненням, якщо роботодавець фіксує невиконання обов’язків.


 

Оновлення щодо виплат заробітної плати

Проєкт Трудового кодексу 2026 модернізує систему оплати праці, роблячи її більш прозорою, прогнозованою і захищеною для працівників та паралельно посилює вимоги до роботодавців у частині легалізації виплат та дотримання мінімальних гарантій.

Ключові зміни:

1. Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати — прив’язка до макропоказників.

Мінімальна зарплата буде формуватися на основі середньої зарплати в економіці та макропоказників, що відповідає європейській практиці.

2. Запровадження погодинної та місячної мінімальної зарплати.

Два види мінімальної зарплати: погодинна та місячна.

3. Оновлені правила індексації виплат, компенсацій, гарантій.

У сфері оплати праці проєкт передбачає визначення:

  • структури зарплати (основна, додаткова, компенсаційні та гарантійні виплати);
  • правила нарахування доплат;
  • підходи до індексації;
  • правила мінімальних гарантій.

4. Боротьба з тіньовою зарплатою (детінізація).

Проєкт посилює норми щодо легалізації виплат:

  • чітко визначає, що систематична виплата винагороди є однією з ознак трудових відносин, а не цивільних. Необхідна заміна трудових договорів договорами цивільного характеру / надання послуг.
  • обмежує укладання договорів з ФОП / фрілансерами на заміну трудових договорів.

5. Нові правила звітності та оподаткування.

  • Нові правила розрахунку ЄСВ та ПДФО.
  • Обнулення індексації з 2026 року.


❗Що це означає для роботодавця:

  1. Нові вимоги до мінімальної зарплати, обов’язок забезпечення виплати зарплати на рівні, який визначатиметься макроекономічною формулою.
  2. Прозорі правила структури зарплати.
  3. Всі наявні складові зарплати (надбавки, доплати, компенсації) мають відповідати новим нормам ТК.
  4. Посилення боротьби з тінізацією.
  5. Суворий контроль за виплатами винагороди за ЦПД та ФОП на заміну трудовому договору.
  6. Нові правила оподаткування та індексації.

🟢Позитивні наслідки змін:

✓ Прогнозованість системи оплати завдяки формулі мінімальної зарплати.

✓ Уніфікація правил (кілька законів → один Кодекс).

✓ Чіткі критерії трудових відносин зменшують кількість трудових спорів.

🟠Негативні наслідки:

✗ Складніші вимоги до дотримання норм (ризик штрафів).

✗ Ускладнення використання альтернативних договорів: ЦПД /ФОП.

✗ Зростання витрат у разі підвищення мінімальної зарплати.


❗Що це означає для працівника:

  1. Гарантовано більш прогнозоване та справедливе формування мінімальної зарплати.
  2. Прозоріша структура оплати праці.
  3. Посилення захисту від тіньових схем.

🟢Позитивні наслідки змін:

✓ Справедливе встановлення мінімальної зарплати.

✓ Прозора структура зарплати та більше гарантій.

✓ Посилений нагляд за порушеннями.

🟠Негативні наслідки:

✗ Перехідний період може супроводжуватися затримками у впровадженні нових правил.

 

Thumbnail Youtube.png

Якщо вам знадобиться експертна підтримка – ми завжди готові допомогти. Команда Forvis Mazars має понад 20 років практичного досвіду в оновленні та діагностиці трудових договорів, управлінні компенсаціями та пільгами, оформленні відпусток. Окремим напрямом є також впровадження електронного документообігу. Ми радо забезпечимо комплексну підтримку вашого бізнесу: надамо необхідні консультації та проведемо діагностику документів і процедур вашої компанії.

Якщо у вас є запитання – заповніть форму за посиланням, і наші експерти зв’яжуться з вами найближчим часом.

Контакти

Партнер, керівник бухгалтерського аутсорсингу Дмитро Луцет
Дмитро Луцет Партнер, керівник бухгалтерського аутсорсингу - Київ

Детальна інформація